З якого віку можна звертатися до суду?

В українському законодавстві основними нормативно-правовими актами, що регулюють права дитини є  Конституція України, Сімейний кодекс України, Закон України «Про охорону дитинства», Цивільний кодекс України. Основним міжнародним документом, який регулює це питання, є Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року.

Закон визначає поняття «дитина», як  особа яка не  досягла повноліття, тобто 18 років. Такий підхід відповідає загальним міжнародним нормам. Згідно із Конвенцією про права дитини, дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, застосовуваним до даної особи, вона не досягає повноліття раніше.

З народження всі діти мають загальні права такі,  як право на життя, ім’я та громадянство, піклування та турботу, достатній рівень життя (для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку) на захист від усіх форм насильства,  особистої  недоторканності,  захист гідності та  медичну допомогу. Ці  права супроводжують людину все життя. Інші права набуваються залежно від віку,  деякі змінюються або припиняються з досягненням відповідного віку.

В Україні дитина має право безпосередньо звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів з 14 років. 

До досягнення цього віку (до 14 років), від імені дитини до суду звертаються її законні представники – батьки, усиновлювачі, опікуни або інші органи, що займаються захистом прав дітей, такі як орган опіки та піклування. 

Після досягнення 14 років особа набуває часткової цивільної процесуальної дієздатності, що дозволяє їй самостійно виступати позивачем у певних категоріях справ, зокрема тих, що випливають із сімейних правовідносин (наприклад, визначення місця проживання, позбавлення батьківських прав тощо), а також самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами. 

Повна цивільна дієздатність, яка дає право звертатися до суду з будь-якими позовами без обмежень, настає, як правило, з 18 років (повноліття). Проте, у деяких випадках повна цивільна дієздатність може бути надана і раніше.

Так, відповідно до ст. 35 Цивільного кодексу України повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла 16 років і працює за трудовим договором, а також неповнолітній особі, яка записана матір'ю або батьком дитини. Крім того, повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла 16 років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю.

Надання повної цивільної дієздатності провадиться за рішенням органу опіки та піклування за заявою заінтересованої особи за письмовою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника, а у разі відсутності такої згоди повна цивільна дієздатність може бути надана за рішенням суду.

Якщо особа, яка досягла 16 років, бажає займатися підприємницькою діяльністю, то при наявності згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальника або органа опіки і піклування вона може бути зареєстрована як підприємець. Особа здобуває повну цивільну дієздатність з моменту державної реєстрації особи як підприємця.

 Повна цивільна дієздатність, надана особі, поширюється на всі її цивільні права і обов´язки.