Що краще подарувати чи заповісти нерухомість?
Обидва ці варіанти мають право на існування і застосування в кожному конкретному випадку.Для правильного вибору між заповітом та договором дарування потрібно розібратися у принципових відмінностях, плюсах та мінусах кожного з них.
На перший погляд, між цими поняттями є дуже багато спільного, адже і той і інший випадок передбачає перехід власності до спадкоємців (правонаступників). Однак якщо розібратися більш глибоко, то різниця виявляється досить суттєвою.
Принципова різниця між даруванням і заповітом полягає в моменті переходу права власності на відчужуваний об'єкт. Якщо у випадку з даруванням обдарований стає власником нерухомості після укладання договору дарування та прийняття обдарованим подарунка, то право власності на майно за заповітом виникає лише по закінченні шести місяців з моменту смерті спадкодавця.
Передача майна за договором дарування має й інші особливості. Першою з них є те, що при даруванні, скажімо, квартири бабусею своєму онукові, спадкоємці першої черги, які мають право на обов'язкову частину в спадщині, втрачають своє право на частку в подарованій квартирі, що у випадку з заповітом неможливо. Другою особливістю є те, що договір дарування досить складно оскаржити. Цивільний кодекс України встановлює річний строк позовної давності за договорами дарування, та і підстав для його розірвання і визнання недійсним не так багато. Дарувальник може відмовитися від передачі подарунка, якщо після укладення договору його майновий стан істотно погіршився. Крім того, дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування нерухомого майна, якщо обдарований умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей; якщо подароване майно має для дарувальника велику немайнову цінність, а обдарований своїми діями створює загрозу безповоротної втрати цього майна.
Ризик дарувальника полягає в тому, що після укладення договору дарування, він залишається жити вже не в своєму житлі, а у разі недобросовісних намірів обдаровуваного, це може закінчитися досить трагічно для дарувальника.
В окремих випадках люди прирівнюють заповіт і договір дарування з відкладальною умовою. Такою відкладальною умовою вважають смерть дарувальника. Потрібно сказати, що це глибока помилка. Дійсно, договором дарування може бути встановлений обов'язок дарувальника передати дарунок в майбутньому по закінченні певного строку (у певний термін) або у разі настання певної обставини. І в цьому випадку обдарований має право вимоги передачі йому подарунка після закінчення зазначеного в договорі терміну або після настання обставини, обумовленого в договорі. Однак частиною 3 ст.723 Цивільного кодексу України обумовлено, що смерть дарувальника вже сама по собі є підставою для припинення договору дарування з відкладальною умовою.
Таким чином, якщо хто-небудь з родичів бажає залишити свою квартиру (будинок), або будь-яке інше майно, кому-небудь зі своїх нащадків, лише після своєї смерті, іншого шляху, крім складання заповіту у нього немає.
Зазвичай заповіт складають 20% громадян. Це або особи похилого віку, які бояться, що майно після смерті відійде державі, або особи, які в своєму житті вже мали проблеми зі спадщиною за законом чи договором дарування. Останні 80% заповіт не складають та розраховують на порядність родичів. Але, практика показує, що порядність зникає з часу відкриття спадщини.
Консультант (прес-секретар)
Знам’янського міськрайонного суду
Кіровоградської області Т.М. Хоренженко
_03_03.png)
