Подаруйте дитині родину.
Потреба в родині – нормальне явище для будь-якої людини. Але ж трапляються й винятки, деякі з них прямо таки вражаючі. Іноді матері кидають свої дітей на призволяще. Як виправляти чужі помилки? Як врятувати загублені долі тих малеч? Що робити, коли в серці є щире бажання допомогти та відкрити свою душу чужій дитині?
Звичайно починається все з бажання дати шанс на нормальне життя, подарувати свою любов та піклування чужій дитині, яка живе у притулку, дитячому будинку або інтернаті. Деякі сім’ї йдуть до цього роками, комусь вистачає й місяця, а хтось вирішує одним прекрасним ранком. В будь-якому випадку починається все з бажання, добре продуманого та осмисленого з усіх боків. Потім треба піти до служби у справах дітей. Там вам запропонують написати заяву та нададуть перелік документів необхідних, щоб стати потенційним усиновлювачем. Вам допоможуть розібратися із формою сімейного виховання, яка більше підійде вам та дитині. Це може бути усиновлення, опіка над дитиною, створення прийомної родини або дитячий будинок сімейного типу. Найвищою та найкращою формою влаштування дитини у родину – є усиновлення. Хоча, на відміну від опіки та й інших форм виховання, грошей на дитину держава не виплачує, але малюк входить до сім’ї на правах рідної дитини.
Взагалі-то українці та знам’янчани зокрема не квапляться усиновлювати дітей. Українських дітей забирають на виховання іноземці. Так, протягом 2016 року Знам’янським міськрайонним судом Кіровоградської області винесено рішення про усиновлення 11 дітей, з них 10 усиновлено іноземними громадянами. І це не зважаючи на те,що переважне право на усиновлення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, мають громадяни України. Для потенційних батьків з-за кордону правила жорсткіші. Система законодавства нашої країни побудована і спрямована на мотивацію українського усиновлення. Відповідно до Закону України «Про охорону дитинства», дитина може потрапити в прийомну сім'ю батьків-іноземців лише в тому випадку, «якщо були вичерпані всі можливості передачі під опіку, піклування, на усиновлення чи виховання в сім'ї громадян України». Крім того, допустиме усиновлення лише тієї дитини, якій вже виповнилося 5 років. Винятки в даному випадку можуть бути лише коли: усиновлювач є родичем дитини, малюк хворий або ж якщо сім'я готова усиновити усіх рідних братів і сестер, і один з них досяг п'яти років і більше року перебуває на обліку для усиновлення в Мінсоцполітики. Йдуть на поступки в усиновленні малюка у віці молодше 5 років також, якщо він братик або сестричка раніше усиновленої родиною дитини.
Якщо ви вже зважилися всиновити дитину, необхідно бути готовими до того, що доведеться чимало побігати по кабінетах. Йдучи до Служби усправах дітей за місцем проживання для написання заяви про взяття Вас на облік кандидатів в усиновлювачі, із собою необхідно взяти пакет документів. Без них просто не приймуть ваше письмове звернення. Не варто забувати також про те, що паперова тяганина - питання часу. Усиновлення - це не порожня формальність, а важливий крок, до якого часом не кожен готовий. На ґрунті цього виникають ситуації, коли в судовому порядку встановлюється скасування усиновлення. А це, безсумнівно, величезний психологічний удар для маленького члена суспільства.Звичайно, все залежить від особистості дитини: є діти більш чутливі, є менш. Але якими б вони не були, це діти, яким дуже не вистачає тепла, сім'ї, материнської та батьківської турботи. І вони весь час сподіваються отримати це. Для них отримання сім'ї - це здійснення найбільшої мрії в житті. І коли раптом ця мрія руйнується, дитина неабияк переживає. Для неї це страшне розчарування, яке може зламати все подальше життя.
Консультант (прес-секретар)
Знам’янського міськрайонного суду
Кіровоградської області Т.М.Хоренженко
_03_03.png)
