Нарада з головами районних судів

 На початку наради заступник голови апеляційного суду Микола Пищида розповів про перебіг останньої наради керівництва ВССУ та голів апеляційних судів у Вищому спеціалізованому суді з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Микола Пищида проінформував суддівський корпус регіону про тему наради, де обговорювали основні механізми забезпечення єдності судової практики у сфері цивільного судочинства, надання методичної допомоги судам першої інстанції та питання налагодження ефективної взаємодії між судами при розгляді однотипних справ.

На нараді 27 вересня у м.Києві заступник ВССУ Павло Гвоздик, звертаючись до колег, наголосив на тому, що завдання ВССУ полягає не лише у перегляді судових рішень, а й у забезпеченні єдності судової практики, в тому числі і шляхом побудови ефективних комунікаційних зв’язків між судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій. Так само, підкреслив заступник Голови ВССУ, значна роль у забезпеченні єдності судової практики належить апеляційним судам.

За його словами, інформаційний обмін в електронному режимі між апеляційними та місцевими судами має бути налагоджений на належному рівні і доступний ВССУ, адже це дозволить ефективно скоординувати їхню діяльність. Іншим стратегічним напрямом в організації роботи судів усіх інстанцій є прогнозування надходження певних категорій справ, що сприятиме належному аналітично-правовому забезпеченню їх розгляду та розподілу навантаження на суддів і працівників апарату.

На необхідності налагодження ефективного механізму для оперативного вирішення однотипних справ наголосила секретар судової палати у цивільних справах ВССУ Ольга Дьоміна.

У свою чергу секретар пленуму ВССУ Дмитро Луспеник відзначив важливість надання методичної допомоги колегам із місцевих судів; організовуючи тематичні семінари, судді апеляційної інстанції мають заздалегідь підготувати відповідні статистичні дані, проаналізувати, яка категорія справ переважає в цьому суді, перевірити скасовані або змінені судові рішення за останній рік та визначити типові причини цих скасувань або зміни.

Водночас, зазначив Дмитро Луспеник, надзвичайно результативною є практика закріплення за кожним суддею певної тематики щодо застосування норм цивільного права. Відповідні напрацювання обговорюються під час нарад, і таким чином кожен суддя може дізнатися про новели законодавства та практику вищих судів.

Микола Пищида відмітив, що наразі в судовій системі Кіровоградщини спостерігається позитивна динаміка.

Секретар судової палати у цивільних справах апеляційного суду кіровоградської області Валентина Бубличенко зауважила, що порівняно з 2012 роком, де станом на 1 жовтня було 500 справ з порушенням строків розгляду, станом на 1 жовтня 2013 року, таких справ нараховується 191.

Голова апеляційного суду Володимир Мельник довів до відома суддів інформацію, яку оприлюднив радник Президента України Андрій Портнов щодо стану законотворчої роботи у напрямі реалізації судової реформи та найближчі перспективи. Зокрема, у доповіді йшлося про основні положення, передбачені законопроектом про внесення змін до Конституції України щодо посилення гарантій незалежності суддів, який отримав позитивні відгуки експертів Венеціанської комісії та Ради Європи. Крім того, ця міжнародна інституція вже надала попередній висновок до проекту Закону України «Про прокуратуру». Очікується, що в разі реформи прокуратура може бути позбавлена функцій загального нагляду, відповідно посилиться судовий контроль.

Голова апеляційного суду Володимир Мельник довів до відома суддів звернення голови ВССУ Андрія Солодкова, який неодноразово звертав увагу на необхідність активного застосування однієї з новел Кримінального процесуального Кодексу – системи відеоконференцзв’язку з метою спрощення доступу громадян до суду та закликав суддів використовувати функцію SMS-повідомлення учасників судового процессу, а також А.Солодков закликав провести аналіз практики застосування одного із видів забезпечення кримінального провадження – тимчасового доступу до речей і документів та надати ВССУ відповідні дані.

Також Володимир Мельник довів до відома суддів звіт заступника голови Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Станіслава Міщенка про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У звіті заступника голови ВССУ йшлося про те, що у травні 2013 року було надіслано запит апеляційним судам стосовно узагальнення причин розгляду кримінальних справ понад 6 місяців (у порядку КПК 1960 р.), у яких підсудним обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Відповідно до отриманих даних станом на 1 липня 2013 року у слідчих ізоляторах перебували під вартою і рахувалися за судами понад 6 місяців 3 846 підсудних, у тому числі 48 неповнолітніх. Насьогодні основні причини недотримання строків при розгляді справ пов’язані з неодноразовим перенесенням розгляду справ у зв’язку з невиконанням або несвоєчасним виконанням органами внутрішніх справ значної частини ухвал судів та постанов суддів про привід потерпілих, свідків та підсудних. Також непоодинокими є випадки, коли справи призначаються на час відпустки або навчання судді, або на час розгляду іншої справи. Мають місце відкладення судового розгляду через недоставку підсудних конвойною службою, неявку прокурора, захисника, перекладача.

Володимир Мельник також наголосив, що такі проблеми мають вирішуватися виключно завдяки активній позиції суду щодо забезпечення оперативності судового розгляду.

Очільник апеляційного суду детально зупинився на основних питаннях викладених в узагальненні голови апеляційного суду Запорізької області Віктора Городовенка. Перші результати реалізації положень нового КПК виправдали сподівання та засвідчили ефективність обраного законодавцем напряму, оскільки з появою глави 35 «Кримінальне провадження на підставі угод» у кримінально-процесуальному законодавстві планувалося значно спростити процедуру розгляду певної категорії кримінальних справ та скоротити строки тримання осіб під вартою, загальні процесуальні строки розгляду кримінальних справ, а також зменшити навантаження на систему судових і правоохоронних органів. Володимир Мельник зазначив, що з моменту набрання чинності кримінальним процесуальним законом судами загальної юрисдикції розглянуто 14 219 угод, з яких 7630 угод про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим та 6589 між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.