Узагальнення судової практики розгляду слідчими суддями клопотань про застосування запобіжних заходів за 2013 рік

Однією з новацій нового КПК України є суттєве розширення функції суду щодо контролю за дотриманням прав і свобод сторін кримінального провадження під час досудового розслідування, а також запровадження з цією метою інституту слідчого судді, як особи, яка спеціально уповноважується на здійснення такого контролю.

Новий КПК України забезпечує значне розширення функції судового контролю за досудовим розслідуванням, а саме:

- забезпечує можливість оскарження безпосередньо до суду окремих рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора в ході досудового розслідування;

- встановлює майже повну монополію суду щодо вирішення питань про обмеження прав і свобод особи в ході досудового розслідування;  

- розширює повноваження суду щодо надання дозволів на вчинення окремих слідчих дій;

- наділяє суд деякою мірою наглядовими функціями в питанні оцінки законності затримання особи та тримання її під вартою.

Новий КПК України покладає на слідчого суддю значний об’єм функцій та обов’язків, які він має виконувати. Функції слідчого судді, які він здійснює в ході кримінального провадження, можна умовно поділити на кілька груп:

1. Розгляд питань, які стосуються застосування, зміни чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження (у тому числі й запобіжних заходів);

2. Нагляд за дотриманням законності в питаннях затримання особи та утримування її під вартою;

3. Надання дозволів на вчинення окремих слідчих дій в ході досудового розслідування;

4. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування;

5. Вирішення питань щодо поміщення неповнолітнього у приймальник-розподільник та щодо направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи;

6. Функції слідчого судді в межах міжнародного співробітництва під час кримінального провадження;

   Окремо необхідно указати, що виключно слідчим суддею в ході досудового розслідування за клопотанням слідчого, яке узгоджене з прокурором, вирішуються питання про застосування таких особливих заходів забезпечення кримінального провадження як запобіжних заходів. Зокрема, таких як:

- особисте зобов’язання, яке полягає у покладенні на підозрюваного чи обвинуваченого судом певних зобов’язань, якими можуть бути зокрема: зобов’язання підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади; прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом, інші (ст. ст. 179, 194 КПК);

- особиста порука, яка полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього указаних вище у попередньому абзаці обов'язків і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу (ст. 180 КПК);

- застава, яка полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі їх невиконання (ст. 182 КПК);

- домашній арешт, який полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби (ст. 181 КПК);

- тримання під вартою, який є виключним запобіжним заходом й полягає в примусовому утримуванні особи на визначений слідчим суддею і законом період часу у спеціальній установі, й застосовується виключно тоді, коли інші запобіжні заходи не можуть бути достатньо ефективними (ст. 183 КПК). Безумовно кожен  запобіжний захід  мають свої особливості, проблемні і суперечливі моменти.

Конституція України регламентує право кожної людини на свободу та особисту недоторканість.

Статтею 29 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту  затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою.

Загальною декларацією прав людини (статті 3,9) та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції» і  є частиною національного законодавства України (стаття 5), визначено, що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість і ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання.

Статтею 177 КПК України (в ред. 2012 року) передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно статистичної інформації щодо кількості  розгляду слідчими суддями  клопотань  про обрання запобіжних заходів протягом 2013 року до Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області надійшли такі види клопотань про застосування запобіжних заходів як:

          1)клопотання про особисте зобов’язання :

   надійшло-11

   задоволено-11

   відмовлено-0

2) клопотання про домашній арешт:

   надійшло-1

   задоволено-1

   відмовлено-0

3) клопотання про тримання під вартою:

   надійшло-30

   задоволено-28

   відмовлено - 2                                                             

Клопотання про застосування таких запобіжних заходів як  особиста порука та застава до суду не надходили.

Відповідно до ст.186 КПК України клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею  невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.

Слідчими суддями Знам’янського міськрайонного суду вживаються всі необхідні заходи спрямовані на своєчасний розгляд клопотань, тому  всі матеріали розглянуті  без порушення строків розгляду.

Прокурори незавжди готуються до судових засідань з розгляду клопотань про застосування запобіжних заходів, про що свідчить неможливість належного  обгрунтування ними наведених в клопотанні ризиків, передбачених ст.177КПК України.

Слідчі судді вказують на наступні проблемні, спірні та неврегульовані КПК питання, що виникали при розгляді клопотань слідчих про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою:

 - якщо органи досудового розслідування звернулися до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з порушенням строку затримання підозрюваного, чи є це підставою відмови у розгляді даного клопотання чи відмови у задоволенні зазначеного клопотання;

- які дії повинен вчинити слідчий суддя, якщо у судовому засіданні при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний заявив клопотання про залучення безоплатного захисника, участь якого не може бути забезпечена судом негайно під час розгляду даного клопотання, а строк затримання особи закінчується і захисник не зможе вчасно прибути в судове засідання;

- перевірка наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

В ході проведеного узагальнення встановлено, що особливих складнощів у слідчих суддів при розгляді клопотань вказаної категорії щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою не виникло тим більше, що цей запобіжний захід не є новелою кримінального судочинства.

Всі клопотання про обрання запобіжних заходів, що надходили від слідчого, прокурора в цілому відповідали вимогам статті 184 КПК України, в тому числі і щодо їх змісту. До клопотання додаються копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання, на час розгляду - надані клопотання прокурорами доповнюються, долученням додаткових матеріалів. Копія клопотання та матеріалів надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання, про що свідчать підписи останніх та їх захисників, якщо він приймає участь у кримінальному провадженні, про вчасне вручення клопотань та додатків.

Водночас, якість та обґрунтованість клопотань слідчих органів досудового розслідування про обрання запобіжних заходів,   продовження строків тримання під вартою потребує поліпшення.

Зокрема,  встановлено  випадки внесення до суду  клопотань про обрання запобіжного заходу у вигляді  тримання осіб під вартою в  останні години затримання підозрюваних.

Відповідно до ч.2 ст.211 КПК України затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.

           У справі № 389/569/13-к за клопотанням слідчого СВ ЛВ на станції Знам’янка УМВС України на Одеській залізниці про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно Агабабіані Олександре, 19.01.1991 року народження, затримний Агабабіані Олександре за підозрою у вчиненні  кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, 09.02.2013 о 09 год. 55 хв. в порядку ст.208 КПК України   доставлений до суду для розгляду  клопотанням приблизно о 09 год.00 хв. 12.02.2013, тобто після закінчення передбаченого законом строку. Аналогічна ситуація у справі №389/570/13-к.

Також, мотивація вказаних клопотань про обрання запобіжного заходу в переважній більшості випадків полягає в посиланні на  наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, перерахуванні їх більшості, без належного обґрунтування та наведення обставин, що дають слідчому підстави зробити такий висновок.

Слідчими суддями такі клопотання задовольнялися, оскільки під час їх розгляду прокурорами доводилось наявність хоча б одного з перелічених в клопотанні ризиків, які виправдовували обрання того чи іншого запобіжного заходу.  

Внаслідок  необґрунтованості неможливості запобігання виявленим ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, шляхом застосування більш м’якого запобіжного заходу, у задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було відмовлено.

У справі № 1-кс/389/105/13 слідчий суддя,  перевіривши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно Вітового С.М, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, визнав доведеними наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема можливості вчинення іншого кримінального правопорушення та вплив на свідків, однак враховуючи обставини, передбачені ст.178 КПК України, а саме, що Вітовий С.М.  підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк  до шести років, Вітовий С.М.. раніше не судимий, завдана ним шкода відшкодована потерпілому в повному обсязі, має постійне місце проживаня, слідчий суддя дійшов до висновку, що для запобігання вищезазначеним ризикам буде достатнім застосувати до підозрюваного більш м’який запобіжний захід, а саме домашній арешт. У задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовлено. Обрано запобіжний захід – домашній арешт.

            Ухвали слідчих суддів Знам’янського міськрайонного суду про застосування запобіжного заходу в цілому відповідають вимогам ст.196 КПК України.

            В ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зазначає відомості про:

1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа;

2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України;

3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України;

4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини;

5) запобіжний захід, який застосовується.

            В ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов’язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених КПК України, строк, на який їх покладено.

            В ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту зазначається точна адреса житла, яке підозрюваному, обвинуваченому забороняється залишати.

            В ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту визначається дата закінчення її дії у межах строку, передбаченого КПК України.

            Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручається підозрюваному, обвинуваченому негайно після її оголошення (ст. 196 КПК України).

Як засвідчило узагальнення по даній категорії справ в апеляційному порядку оскаржувалися шість ухвал Знам’янського міськрайонного суду. П’ять з них ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області було залишено без змін, а одна скасована. Так, ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 26.02.2013 року скасовано ухвалу слідчого судді Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 лютого 2013 року відносно Матевосяна М.А.. Колегія суддів скасовуючи дану ухвалу зазначила, що слідчим суддею істотно порушені вимоги норм кримінального процесуального законодавства України, оскільки під час з’ясування у Матевосяна М.А.,чи зрозумілі йому права, передбачені ч.2 ст.42,ч.2 ст.193 КПК України суд не з’ясував чи володіє він українською мовою на якій ведеться судочинство та чи потрібен йому перекладач. Клопотання слідчий суддя розглянув без участі перекладача на державній мові, якою Матевосян М.А. не володіє, чим порушено право підозрюваного на захист. Водночас при постановлені ухвали про застосування відносно Матевосяна М.А. запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою й визначаючи розмір застави, слідчий суддя не вказав в ухвалі обов’язки з передбачених  ст. 194 КПК України, які будуть покладені на нього у разі внесення застави та не роз’яснив наслідки їх не виконання . З наведених підстав ухвалу слідчого судді скасовано із постановленням нової, якою застосовано до Матевосяна М.А. запобіжний західу вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

ВИСНОВОК:

КПК України, що вступив в законну силу 20 листопада 2012 року покладає на слідчого суддю значний об’єм функцій та обов’язків, одночасно пред’являючи до слідчого судді підвищені вимоги щодо оперативності розгляду ним відведених до його компетенції питань, вимагає підвищеної уваги, проникливості і далекоглядності у своїх рішеннях, встановлюючи необхідність у багатьох ситуаціях ухвалювати рішення негайно, й при цьому вирішувати найбільш значущі для особи питання – питання обмеження її прав і свобод.

                                                   ПРОПОЗИЦІЇ:

Дане узагальнення обговорити на зборах суддів Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області.

Узагальнення підготувала

 консультант Знам’янського

 міськрайонного суду

Кіровоградської області                                                                       Т.М.Хоренженко