Припинення шлюбу.

Припинення шлюбу.

Припинення шлюбу - це юридичний факт, який тягне за собою зміну цивільного стану та припинення взаємних особистих і майнових прав та обов’язків подружжя. Порядок та підстави припинення шлюбу в Україні регламентовані Сімейним кодексом України. Стаття 104 Сімейного кодексу України визначає дві підстави припинення шлюбу - це його розірвання та
смерть одного з подружжя або оголошення його померлим.

Розірвання шлюбу може здійснюватися як у позасудовому порядку через органи державної реєстрації актів цивільного стану, так і в судовому порядку.

Порядок розірвання шлюбу залежить від наявності спільних неповнолітніх дітей та згоди обох з подружжя. Спрощений порядок через органи державної реєстрації актів цивільного стану застосовується за спільною заявою подружжя, яке не має дітей, при цьому орган державної реєстрації актів цивільного стану складає актовий запис про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання такої заяви, якщо вона не була відкликана. Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору. Також орган державної реєстрації актів цивільного стану розриває шлюб за заявою одного з подружжя, якщо другого з них визнано безвісно відсутнім або недієздатним.

 Судовий порядок є обов'язковим за наявності спільних неповнолітніх дітей або у разі відсутності згоди одного з подружжя.

Подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя або опікуном, якщо цього вимагають інтереси того з подружжя, хто визнаний недієздатним.

Варто звернути увагу на важливі зміни в законодавстві щодо процесуальних прав подружжя. Раніше діяли суворі обмеження щодо заборони розірвання шлюбу під час вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини. Наразі ці обмеження скасовано. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений будь-ким із подружжя незалежно від вагітності дружини або віку дитини.

Під час розгляду справи про розірвання шлюбу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до статті 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану шлюб припиняється у день державної реєстрації його розірвання. Якщо ж шлюб розривається в судовому порядку, він вважається припиненим у день набрання законної сили рішенням суду про розірвання шлюбу. Якщо один із подружжя помер до набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу, вважається, що шлюб припинився внаслідок його смерті. У випадку, якщо у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу один із подружжя помер, вважається, що шлюб припинився внаслідок його розірвання.

Розірвання шлюбу, здійснене органами державної реєстрації актів цивільного стану, засвідчується Свідоцтвом про розірвання шлюбу, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України. Додаткова реєстрація розірвання шлюбу в органах державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду не вимагається, оскільки суд самостійно надсилає рішення до органу державної реєстрації цивільного стану для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Після розірвання шлюбу та одержання Свідоцтва про розірвання шлюбу або рішення суду, яке набрало законної сили, особа має право на повторний шлюб.