Загальні поняття спадкування

Загальні поняття спадкування

Оформлення спадщини — це один із найпоширеніших юридичних процесів, із яким упродовж життя стикається практично кожен громадянин.

Спадкування - це перехід прав та обов’язків померлої фізичної особи (спадкодавця) до інших осіб — спадкоємців. Спадкування є одним із способів набуття права власності та забезпечує перехід майна після смерті його власника.

До складу спадщини входять усі права та обов’язки спадкодавця, які належали йому на момент смерті та не припинилися внаслідок смерті. Наприклад, до спадщини можуть входити право власності на квартиру, будинок, земельну ділянку, автомобіль, грошові кошти, а також певні майнові права.

Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема:

1) особисті немайнові права;

2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;

3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;

5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 Цивільного кодексу України.

Цивільне законодавство України передбачає дві основні підстави спадкування:

1. За заповітом — коли спадкодавець за життя визначив, кому має перейти його майно після смерті.
2. За законом — коли заповіт відсутній, визнаний недійсним, спадкоємці за заповітом не прийняли спадщину або в інших випадках, передбачених законом.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 Цивільного кодексу України).

За законом спадкоємці поділяються на черги. Всього встановлено п’ять черг спадкування.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Саме з моменту відкриття спадщини визначаються коло спадкоємців, склад спадкового майна та строки для прийняття спадщини.

Якщо протягом однієї доби померли особи, які могли б спадкувати одна після одної, спадщина відкривається одночасно і окремо щодо кожної з них. Якщо кілька осіб, які могли б спадкувати одна після одної, померли під час спільної для них небезпеки (стихійного лиха, аварії, катастрофи тощо), припускається, що вони померли одночасно. У цьому випадку спадщина відкривається одночасно і окремо щодо кожної з цих осіб.

Важливе значення має місце відкриття спадщини. За загальним правилом ним є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна. Якщо спадкодавець мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається відповідно до Закону України "Про міжнародне приватне право".

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 Цивільного кодексу України.