Підстави позбавлення батьківських прав

Підстави позбавлення батьківських прав

Позбавлення батьківських прав — це санкція, яка застосовується в тих випадках, коли здоров’я, фізичний, психічний, духовний і моральний розвиток дитини піддається небезпеці. Позбавлення батьківських прав є крайньою мірою впливу на особу, яка не виконує батьківські обов’язки. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише стосовно дитини, яка не досягла 18 років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 Сімейного Кодексу України, а саме:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини, забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Позбавлення батьківських прав здійснюється виключно судом. Під час ухвалення рішення  суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім’ї або особи (у разі здійснення такого супроводу).

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Справи про позбавлення батьківських прав розглядаються при обов’язковій участі органів опіки й піклування.

Орган опіки та піклування при підготовці справ до розгляду зобов’язаний вивчити умови життя і виховання дитини, поведінку батьків, їхні взаємовідносини з дітьми та ставлення до своїх батьківських обов’язків. За матеріалами перевірки органи опіки і піклування складаються письмовий висновок, який додається до матеріалів судового розгляду

Рішення суду про позбавлення батьківських прав стосується лише тих дітей, щодо яких поведінка батьків була неправомірною. Відносно інших дітей, у тому числі тих, які народженні пізніше, батьківські права зберігаються.

Позов про позбавлення батьківських прав пред’являється за місцем проживання відповідача, а якщо воно невідоме, то за місцем знаходження його майна або за останнім відомим місцем проживання. Дуже часто визначити місце проживання такого батька досить непросто. У цьому випадку вихід з положення полягає в одночасному пред’явленні позову про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Тоді відповідно до ЦПК України позов може бути пред’явлений за місцем проживання позивача.

Формулюючи в позовній заяві підставу для позбавлення батьківських прав його необхідно чітко і максимально докладно обґрунтовувати.

Після позбавлення батьківських прав батьки втрачають всі права, засновані на факті родинності з дитиною. Передусім, це право виховувати дитину, представляти її інтереси, визначати місце проживання, вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка утримує її не на підставі закону чи судового рішення, давати чи не давати згоду на усиновлення (удочеріння) дитини, право на отримання в майбутньому від дітей аліментів у випадку своєї непрацездатності.

Батьки не мають права стати спадкоємцями за законом дітей, у відношенні яких вони були позбавлені батьківських прав і не були поновленні у цих правах на момент відкриття спадщини.

Позбавлення батьківських прав як наслідок винної поведінки батьків не може означати їх повного звільнення від батьківських обов’язків по утриманню дітей.

Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину. Аліменти на дітей стягуються на користь другого з батьків (опікуна, піклувальника, особи, в сім’ї якої проживає дитина), а також організації, де дитина перебуває на вихованні.