Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
|
ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПРАВИЛА
місто Знам'янка, Кіровоградської області |
ЗАТВЕРДЖЕНО зборами трудового колективу Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області
13.03.2017 №01 (із змінами від 03.07.2023 протокол №2) |
І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1.Відповідно до статті 43 Конституції України кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він погоджується.
Кожен має право на належні безпечні й здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
1.2. Правила внутрішнього трудового розпорядку працівників Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області ( далі – Правила ), поширюються на всіх працівників Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області ( далі - працівників суду ).
Внутрішній трудовий розпорядок для працівників суду визначається відповідними правилами внутрішнього трудового розпорядку, що приймаються на підставі Типових правил.
1.3.Словосполучення “працівники суду” використовується в тексті Правил у значенні “судді та працівники апарату суду: державні службовці, працівники, які працюють на умовах патронатної служби ( помічник голови, помічники суддів ), службовці, робітники, зайняті обслуговуванням суду».
1.4.Правила внутрішнього трудового розпорядку мають на меті зміцнення трудової дисципліни, правильну організацію праці, повне й раціональне використання робочого часу, підвищення якості й продуктивності праці серед працівників Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області.
Трудова дисципліна забезпечується методами переконання та заохочення до сумлінної праці. До порушників дисципліни застосовуються заходи дисциплінарного впливу.
1.5.Для працівників Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області правила встановлюються з урахуванням Кодексу законів України про працю, Закону України “Про державну службу”, Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, що ґрунтуються на таких принципах:
- служіння народу України;
- демократизму і законності;
- гуманізму і соціальної справедливості;
- пріоритету прав людини і громадянина ;
- професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі;
- персональної відповідальності за виконання службових обов'язків і дисципліни ;
- дотримання прав та законних інтересів органів місцевого та регіонального самоврядування;
- дотримання прав підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян.
1.6.Усі питання, пов'язані із застосуванням правил внутрішнього трудового розпорядку вирішуються головою суду в межах повноважень, наданих йому Законом України “Про судоустрій і статус суддів” та керівником апарату суду в межах повноважень, наданих йому Законом України “Про судоустрій і статус суддів”, а у випадках, передбачених законодавством України, спільно з трудовим колективом Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області.
2.1. Працівники реалізують своє право на працю шляхом укладання трудового договору в установленому законом порядку.
Призначення на посади та звільнення з посад працівників суду здійснюється відповідно до Конституції України, Кодексу законів України про працю, Законів України “Про судоустрій і статус суддів” та “Про державну службу”, інших норм діючого законодавства України.
2.2.Судді призначаються на посаду та звільняються з посади на підставах та у порядку, визначених Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Законами України “Про судоустрій і статус суддів”. Зарахування судді до штату суду або відрахування судді зі штату суду здійснюється на підставі наказу голови суду, який оголошується або доводиться до відома судді під підпис.
Керівника апарату суду та заступника керівника апарату суду призначає на посаду та звільняє з посади начальник територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області за поданням голови суду.
2.3.Працівники приймаються на роботу за трудовими договорами, на посади державних службовців - особи призначаються на конкурсній основі, крім випадків, коли законами України передбачено інше.
2.4.Судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді, без проведення конкурсного відбору, на час виконання суддею повноважень судді відповідного суду, та прикріплюється для кадрового та фінансового обслуговування до апарату суду.
2.5.Вимоги щодо рівня освіти та стажу роботи державного службовця на конкретній посаді, визначаються спеціальними вимогами до осіб, які претендують на зайняття посад державної служби категорій «Б» і «В», затвердженими наказом керівника апарату суду. Спеціальні вимоги у подальшому використовуються для формування посадових інструкцій державних службовців апарату суду, які затверджуються наказом керівника апарату суду.
2.6.Стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посад з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких затверджується Національним агентством, проводиться спеціальна перевірка, у тому числі щодо відомостей, поданих особисто, в обсязі та порядку, передбаченому Законом України “Про запобігання корупції”.
Особливості організації проведення спеціальної перевірки щодо кандидатів на посаду судді визначаються Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
Крім того, проводиться перевiрка вiдповiдно до Закону України «Про очищення влади».
2.7.Особа, яка вперше призначена на посаду державного службовця, публічно складає Присягу державного службовця відповідно до Закону України “Про державну службу.
Особа виголошує Присягу державного службовця у присутності державних службовців суду, підписує текст цієї Присяги і зазначає дату її складення.
Підписаний текст Присяги державного службовця є складовою особової справи державного службовця. Про складення Присяги державного службовця робиться запис у трудовій книжці державного службовця.
У разі відмови особи від складення Присяги державного службовця вона вважається такою, що відмовилася від зайняття посади державної служби, і акт про її призначення на посаду скасовується суб’єктом призначення. У такому разі застосовується відкладене право другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття вакантної посади державної служби. Якщо конкурсною комісією такого кандидата не визначено, проводиться повторний конкурс.
Особа, яка вперше займає посаду державної служби, набуває статусу державного службовця з дня складення Присяги державного службовця.
2.8.Під час укладення трудового договору громадяни зобов'язані подати:
- трудову книжку, оформлену у встановленому порядку;
- диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку;
- довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру,
а також копії цих документів.
Військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, Цивільної оборони України, Управління охорони вищих посадових осіб України, інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, та військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил колишнього СРСР і Збройних Сил держав-учасниць СНД, подають військовий квиток та його копію.
Особи, які претендують на зайняття посад державних службовців, крім перелічених, зобов‘язані подати ще й такі документи:
- особову картку встановленого зразка з двома кольоровими фотокартками формату 3х4 сантиметрів;
- документи про надані пільги (у разi наявності) та їх копії;
- документи про науковий ступінь, вчене звання, підвищення кваліфікації та їх копії;
- довідка про результати проведення спецiальної перевiрки (у разі її проведення) вiдповiдно до Закону України «Про запобiгання корупцiї» або копія відповідної довідки;
- довідка про результати проведення перевiрки вiдповiдно до Закону України «Про очищення влади» або її завірена в установленому порядку копія;
- декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік ( заповнюється в електронному вигляді за посиланням https://portal.nazk.gov.ua ).
Під час укладання трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості та документи, подання яких не передбачено чинним законодавством України.
2.9.Прийом на роботу працівників апарату суду оформляється наказом керівника апарату суду.
2.10.Під час укладення трудового договору може бути встановлено випробування строком до шести місяців, з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається.
При призначенні особи на посаду державної служби вперше встановлення випробування є обов’язковим.
Претенденту на посаду помічника судді за поданням судді може встановлюватись випробовування в порядку, визначеному Законом України "Про державну службу".
Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця.
Строк випробування під час прийняття на роботу працівників суду не може бути менше одного місяця.
Якщо працівник в період випробування був відсутній на роботі у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або з інших поважних причин, строк випробування може бути продовжено на відповідну кількість днів, протягом яких від був відсутній.
Умова про випробування повинна бути оговорена в наказі про прийняття на роботу.
Коли строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважаються таким, що витримав випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається на загальних підставах.
Коли строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким що витримав випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах.
Якщо протягом строку випробування встановлено невідповідність працівника роботі, на яку його прийнято, власник або уповноважений ним орган протягом цього строку вправі розірвати трудовий договір. Розірвання трудового договору з цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення.
2.11.Під час прийняття на роботу працівника або в разі переведення його в установленому порядку на іншу роботу власник зобов‘язаний:
- роз'яснити працівникові його права й обов'язки та умови праці;
- ознайомити працівника з Правилами внутрішнього трудового розпорядку, Правилами поведінки працівника суду у додатку до них, з вимогами і обмеженнями щодо прийняття та проходження державної служби відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про запобігання корупції» та «Про захист персональних даних», Правилами етичної поведінки державних службовців та посадовою інструкцією під розписку;
- визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;
- проінструктувати працівника щодо техніки безпеки, протипожежної охорони та інших правил з цивільного захисту.
2.12.На осіб, які пропрацювали понад п'ять днів, заводяться трудові книжки. Ведення трудових книжок здійснюється згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту і Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року N 58.
Трудові книжки працівників зберігаються як документи суворої звітності у службі управління персоналом ( у разі її відсутності у працівника, на якого покладено ведення кадрової роботи суду ). Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на заступника керівника апарату суду, в обов'язки якого входить ведення кадрової роботи в суді.
2.13.Припинення трудового договору може мати місце лише на підставах, передбачених чинним законодавством України.
2.14.Правовий статус і умови діяльності помічника судді визначаються Законом України "Про судоустрій і статус суддів", Законом України "Про державну службу" в частині, що стосується їх діяльності, Положенням про помічника судді суду загальної юрисдикції, затвердженого Рішенням ради суддів України 25.03.2011р. № 14 з наступними змінами.
Помічник судді з питань підготовки справ до розгляду підзвітний лише відповідному судді.
Помічник судді у своїй роботі керується Конституцією України, Законами України "Про судоустрій і статус суддів", "Про державну службу", іншими законами та нормативно-правовими актами України, Правилами поведінки працівника суду, затвердженими рішенням Ради суддів України від 6 лютого 2009 року N 33, рішеннями зборів суддів відповідного суду, Інструкцією з діловодства суду, Правилами внутрішнього трудового розпорядку суду, цим Положенням, а також посадовою інструкцією.
2.15.Державний службовець, службовець, робітник, зайнятий обслуговуванням суду має право розірвати трудовий договір за своєю ініціативою, попередивши керівника письмово за два тижні. Після закінчення цього строку працівник має право припинити роботу, а суб’єкт призначення ( керівник апарату суду ) відповідно до статті 38 КЗпП України не має права затримувати проведення розрахунку та звільнення працівника з роботи, а також зобов'язаний в день звільнення видати працівникові трудову книжку та надіслати копію наказу про звільнення до Територіального управління державної судової адміністрації України в Кіровоградській області для проведення розрахунку.
У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), суб’єкт призначення ( керівник апарату суду ) повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Державний службовець може бути звільнений до закінчення двотижневого строку в інший строк за взаємною домовленістю із суб’єктом призначення, якщо таке звільнення не перешкоджатиме належному виконанню обов’язків державним органом.
2.16.Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається у випадках, передбачених чинним законодавством України.
2.17.Крім загальних підстав розірвання трудового договору, передбачених Кодексом законів про працю України, відповідно до Закону України «Про державну службу» ( далі по тексту пункту 2.17 Правил - Закон ) державна служба припиняється у разі:
- порушення умов реалізації права на державну службу;
1) у разі втрати права на державну службу або його обмеження (стаття 84 цього Закону);
2) у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби (стаття 85 цього Закону);
3) за ініціативою державного службовця або за угодою сторін (стаття 86 цього Закону);
4) за ініціативою суб’єкта призначення (стаття 87 цього Закону);
5) у разі настання обставин, що склалися незалежно від волі сторін (стаття 88 цього Закону);
6) у разі незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв’язку із зміною її істотних умов (стаття 43 цього Закону);
7) у разі досягнення державним службовцем 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом;
8) у разі застосування заборони, передбаченої Законом України "Про очищення влади".
Зміна керівників або складу державних органів, керівників державної служби в державних органах та безпосередніх керівників не може бути підставою для припинення державним службовцем державної служби на займаній посаді з ініціативи новопризначених керівників.
У разі звільнення з державної служби на підставі пунктів 6 і 7 частини першої статті 83 Закону державному службовцю виплачується вихідна допомога у розмірі середньої місячної заробітної плати.
2.18.Припинення трудового договору з суддями оформляється наказом голови суду «Про відрахування відповідного судді зі штату суду», а з працівниками апарату суду - керівника апарату суду «Про звільнення відповідного працівника апарату суду».
2.19.В день звільнення власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку із занесеним до неї записом про звільнення. Записи про звільнення в трудову книжку повинні заноситися в точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з обов'язковим посиланням на відповідну норму закону. Днем звільнення вважається останній день роботи.
3.1. Голова місцевого суду:
1) представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами;
2) визначає адміністративні повноваження заступника голови місцевого суду;
3) контролює ефективність діяльності апарату суду, погоджує призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду, а також вносить подання про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства;
4) видає на підставі акта про призначення судді на посаду, переведення судді, звільнення судді з посади, а також у зв’язку з припиненням повноважень судді відповідний наказ;
5) повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію суддів України та Державну судову адміністрацію України, а також через веб-портал судової влади про вакантні посади суддів у суді у триденний строк з дня їх утворення;
6) забезпечує виконання рішень зборів суддів місцевого суду;
7) організовує ведення в суді судової статистики та інформаційно-аналітичне забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства;
8) сприяє виконанню вимог щодо підвищення кваліфікації суддів місцевого суду;
9) вносить на розгляд зборів суду пропозиції щодо кількості та персонального складу слідчих суддів;
10) здійснює інші повноваження, визначені законом.
У разі відсутності голови місцевого суду його адміністративні повноваження здійснює один із заступників голови суду за визначенням голови суду, за відсутності такого визначення - заступник голови суду, який має більший стаж роботи на посаді судді, а в разі відсутності заступника голови суду - суддя цього суду, який має більший стаж роботи на посаді судді.
3.2.Права та обов'язки судді.
3.2.1. Права судді, пов’язані зі здійсненням правосуддя, визначаються Конституцією України, процесуальним та іншими законами.
3.2.2. Суддя має право брати участь у суддівському самоврядуванні. Судді можуть утворювати громадські об’єднання та брати участь у них з метою захисту своїх прав та інтересів, підвищення професійного рівня. Суддя може бути членом національних або міжнародних асоціацій та інших організацій, що мають на меті захист інтересів суддів, утвердження авторитету судової влади в суспільстві або розвиток юридичної професії та науки.
3.2.3. Суддя має право підвищувати свій професійний рівень та проходити з цією метою відповідну підготовку.
3.2.4. Суддя повинен додержуватися присяги.
3.2.5.Суддя зобов'язаний:
1) справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;
2) дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів;
3) подавати декларацію доброчесності судді та декларацію родинних зв’язків судді;
4) виявляти повагу до учасників процесу;
5) не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання;
6) виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції;
7) подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
8) систематично розвивати професійні навички (уміння), підтримувати свою кваліфікацію на належному рівні, необхідному для виконання повноважень у суді, де він обіймає посаду;
9) звертатися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про таке втручання;
10) підтверджувати законність джерела походження майна у зв’язку з проходженням кваліфікаційного оцінювання або в порядку дисциплінарного провадження щодо судді, якщо обставини, що можуть мати наслідком притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, викликають сумнів у законності джерела походження майна або доброчесності поведінки судді.
3.2.6. Суддя проходить підготовку у Національній школі суддів України не менше ніж раз на три роки.
3.3. Керівник апарату суду:
Апарат суду очолює керівник апарату суду.
Керівник апарату місцевого суду може мати не більше двох заступників, якщо кількість працівників апарату місцевого суду перевищує 60 осіб, тому керівник апарату Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області має одного заступника керівника апарату суду.
Керівник апарату суду підзвітний зборам суддів суду.
Керівник апарату суду відповідно до наданих повноважень:
- здійснює безпосереднє керівництво апаратом суду, забезпечує організацію роботи структурних підрозділів суду, працівників апарату суду, їх взаємодію у виконанні завдань, покладених на апарат суду;
- взаємодіє з Державною судовою адміністрацією України, з її відповідним територіальним управлінням, органами суддівського самоврядування, органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими установами й організаціями, засобами масової інформації з питань забезпечення діяльності суду;
- організовує та контролює ведення діловодства в суді відповідно до інструкції з діловодства;
- забезпечує підготовку планів роботи суду, які затверджуються головою суду, а також здійснює контроль за виконанням запланованих заходів;
- затверджує плани роботи структурних підрозділів суду;
- координує здійснення організаційних заходів щодо підготовки оперативних нарад, виконання інших завдань;
- здійснює заходи щодо забезпечення належних умов діяльності суддів та працівників апарату суду, інформаційно-нормативного забезпечення їх діяльності;
- організовує та забезпечує розроблення і подання на затвердження в установленому порядку структури та штатної чисельності апарату суду, а також кошторису видатків на утримання суду;
затверджує положення про структурні підрозділи та посадові інструкції працівників апарату суду;
- організовує та контролює роботу з фінансового та кадрового обслуговування апарату суду;
- забезпечує виконання працівниками апарату Правил поведінки працівника апарату суду, затверджених рішенням Ради суддів України від 6 лютого 2009 року №33, а також правил внутрішнього трудового розпорядку і трудової дисципліни;
- є керівником державної служби суду, забезпечує реалізацію єдиної державної політики у сфері державної служби;
- затверджує профілі професійної компетентності посад державної служби та вимоги до освітньо-професійного рівня, напряму підготовки (спеціальності), досвіду роботи та інші вимоги;
- організовує проведення конкурсу на зайняття вакантних посад державної служби та забезпечує його прозорість і об'єктивність;
- призначає осіб на посади державної служби та звільняє їх з посад;
- присвоює ранги державним службовцям, які займають посади державної служби;
- виконує функції роботодавця для працівників апарату суду, які не є державними службовцями;
- забезпечує організацію підвищення рівня професійної компетентності державних службовців;
- забезпечує ефективне функціонування системи оцінювання результатів службової діяльності державних службовців;
- забезпечує дотримання державними службовцями службової дисципліни;
- приймає в межах своїх повноважень рішення про заохочення державних службовців та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності;
- здійснює інші повноваження керівника державної служби суду в державному органі відповідно до Закону України "Про державну службу";
- здійснює організаційні заходи щодо підтримання приміщення суду в стані, придатному для належного його функціонування, проведення капітального та поточного ремонтів, технічного оснащення приміщень, інформаційно-технічного забезпечення, створення безпечних і комфортних умов для суддів, працівників апарату суду та осіб, які перебувають у суді;
- забезпечує виконання рішень зборів суддів з питань внутрішньої діяльності суду;
- здійснює організаційне забезпечення ведення судової статистики, діловодства, обліку та зберігання судових справ, належного ведення архіву та роботи бібліотеки суду;
- організовує облік, видачу, знищення посвідчень працівників апарату суду, помічників суддів;
- організовує контроль за обліком речових доказів, не приєднаних до справи, вживає заходів щодо обладнання спеціальних приміщень і сховищ для їх зберігання;
- виконує доручення голови суду, рішення зборів суддів щодо організаційного забезпечення діяльності суду.
Керівник апарату суду в межах повноважень, наданих йому законами України "Про судоустрій і статус суддів", "Про державну службу", видає накази з кадрових питань щодо працівників апарату суду (державних службовців, працівників, які виконують функції з обслуговування), а також щодо помічників суддів (за поданням судді) стосовно призначення на посади, з посад, переведень на інші посади, просування по службі, встановлення рангів державних службовців, надання відпусток, застосування заохочень, накладення дисциплінарних стягнень, проведення щорічного оцінювання результатів службової діяльності, а також з адміністративно-господарських питань (відрядження, підвищення рівня професійної кваліфікації (компетентності) працівників апарату суду).
Керівник апарату суду несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення діяльності суду, суддів та судового процесу, функціонування автоматизованої системи документообігу суду.
Керівник апарату суду звітує перед зборами суддів про діяльність апарату суду.
Збори суддів можуть висловити недовіру керівнику апарату суду.
У зв'язку з висловленням недовіри, керівник апарату суду звільняється з посади в порядку, встановленому Законом України "Про судоустрій і статус суддів", з дотриманням вимог Кодексу законів про працю України та Закону України "Про державну службу".
На час відсутності керівника апарату суду чи неможливості здійснювати ним своїх повноважень з інших причин його обов'язки виконує заступник керівника апарату суду відповідно до встановленого керівником апарату суду розподілу обов’язків.
Розподіл обов’язків, заміщення керівника апарату суду заступником керівника апарату суду, визначення повноважень заступника керівника апарату затверджується відповідним наказом керівника апарату суду.
У разі відсутності заступника керівника апарату суду тимчасове виконання обов'язків за посадою відсутнього керівника апарату суду покладається на іншого працівника апарату суду наказом начальника територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області за поданням голови суду.
3.4. Права та обов'язки працівників апарату суду:
– брати участь у розгляді питань і прийнятті рішень у межах своїх повноважень;
– на повагу особистої гідності, справедливого і шанобливого ставлення до себе з боку керівників, співробітників і громадян;
– на оплату праці залежно від посади, яку вони займають, рангу, що присвоюється державним службовцям, досвіду та стажу роботи;
– на здорові, безпечні та належні для високопродуктивної роботи умови праці;
– на просування по службі з урахуванням кваліфікації та здібностей, сумлінного виконання посадових обов'язків, участь у конкурсах на заміщення посад більш високої категорії;
– на захист своїх законних прав та інтересів у вищих державних органах і в судовому порядку.
Працівники апарату суду мають також інші права відповідно до чинного законодавства України.
3.5. Працівники апарату суду зобов'язані:
– дотримуватися Конституції України, законів України “Про судоустрій і статус суддів”, “Про державну службу”, інших актів чинного законодавства України, цих Правил, Правил поведінки працівників суду, посадових інструкцій та вимог інших документів, які регламентують роботу суду, а також постійно підвищувати свій рівень професійної кваліфікації (компетентності);
Підвищення рівня професійної компетентності державних службовців проводиться протягом проходження служби, а підвищення кваліфікації - не рідше одного разу на три роки.
- не допускати порушень прав і свобод людини та громадянина;
–сумлінно виконувати свої посадові обов'язки, виявляти ініціативу, постійно вдосконалювати організацію своєї роботи;
– своєчасно і точно виконувати рішення органів державної влади або посадових осіб, розпорядження та вказівки керівництва;
– діяти в межах своїх повноважень;
– у разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству України, невідкладно в письмовій формі повідомити про це керівника, який дав доручення, а в разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу;
– шанобливо ставитися до громадян, керівників та співробітників, дотримуватися високої культури спілкування, не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби;
– не допускати розголошення інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання посадових обов'язків, а також іншої інформації, яка відповідно до чинного законодавства України не підлягає розголошенню;
– забезпечувати збереження майна суду, ефективно використовувати обладнання, економно витрачати матеріали, електроенергію та інші ресурси (цінності);
– постійно підвищувати свій професійний, інтелектуальний і культурний рівень за освітньо-професійними програмами та шляхом самоосвіти;
– дотримуватися вимог з охорони праці, техніки безпеки, санітарії, гігієни праці, протипожежної безпеки.
Обсяг конкретних обов'язків кожного працівника апарату суду визначається відповідними положеннями та посадовими інструкціями, затвердженими керівником апарату в установленому порядку.
5.1.Тривалість робочого часу працівників суду становить 40 годин на тиждень. Установлюється п'ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями (субота та неділя). Робочий час працівників суду, крім прибиральника службових приміщень суду, починається щодня з понеділка до четверга о 08:00 до 17:00 години, у п'ятницю - о 08:00 годині до 15:45 години.
Робочий час прибиральника службових приміщень суду починається щодня з понеділка до четверга о 07:00 до 16:00 години, у п'ятницю - о 07:00 годині до 14:45 години.
Напередодні святкових та неробочих днів, що визначені статтею 73 Кодексу законів про працю України, тривалість робочого дня працівників суду скорочується на одну годину.
(п.5.1. Правил в редакції, затвердженій від 03.07.2023 протокол № 2)
5.2.Працівникам суду надається щодня перерва для відпочинку та харчування з 12:00 до 12:45. Перерва не включається в робочий час. Працівники суду використовують час перерви на свій розсуд, на цей час вони можуть відлучатись з місця роботи.
Якщо святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого дня.
(п.5.1. Правил в редакції, затвердженій від 03.07.2023 протокол № 2)
5.3. Для виконання невідкладних або непередбачуваних завдань працівники суду, для яких законом не передбачено обмежень щодо роботи, на підставі наказу (розпорядження) керівника апарату суду зобов’язані з’явитися на службу і працювати понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час. За роботу в зазначені дні (час) працівникам суду надається грошова компенсація у розмірі та порядку, визначених законодавством про працю, або протягом місяця надаються відповідні дні відпочинку за заявами працівників.
Забороняється залучати до роботи понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років. Жінки, які мають дітей віком від 3 до 14 років або дитину-інваліда, можуть залучатися до надурочних робіт лише за їхньою згодою. Залучення інвалідів до надурочних робіт можливе лише за їхньою згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.
Тривалість роботи понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час не повинна перевищувати для кожного державного службовця чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.
5.4.За наявності поважних причин, перелік яких передбачено у статті 56 Кодексу законів про працю України, за заявою працівника суду як при прийнятті на роботу, так і згодом може встановлюватися неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Установлення працівникові суду неповного робочого дня або неповного робочого тижня з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу оформлюється наказом керівника апарату суду.
5.5.Працівникам суду надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати відповідно до чинного законодавства України.
5.6. Суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів ( з урахуванням п'ятиденного робочого тижня складає 42 календарні дні ) з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу. Суддям, які мають стаж роботи більше 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.
5.7. Щорічні основні та додаткові відпустки керівнику апарату суду, заступників керівника апарату суду надаються відповідно до вимог Кодексу законів про працю України, законів України "Про державну службу" та "Про відпустки". Накази про відпустки керівника апарату суду та заступника керівника апарату суду видає голова суду згідно із затвердженим графіком відпусток" за раніше поданими письмовими заявами на його ім’я і погодженими у встановленому законом порядку.
Державним службовцям надається щорічна основна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законом не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати.
За кожний рік державної служби після досягнення п’ятирічного стажу державної служби державному службовцю надається один календарний день щорічної додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як 15 календарних днів.
Порядок надання державним службовцям додаткових оплачуваних відпусток визначається Кабінетом Міністрів України, а саме,
Державним службовцям, які мають стаж державної служби понад п’ять років, надається додаткова відпустка тривалістю один календарний день. Починаючи з шостого року стажу державної служби ця відпустка збільшується на один календарний день за кожний наступний рік. Тривалість додаткової відпустки не може перевищувати 15 календарних днів.
Додаткова відпустка конкретної тривалості надається державним службовцям після досягнення відповідного стажу державної служби.
Додаткова відпустка, яка надається державним службовцям, належить до щорічних відпусток.
У перший рік державної служби в державному органі державному службовцю, який має стаж такої служби понад п’ять років, додаткова відпустка надається після закінчення шести місяців безперервної служби в цьому органі, якщо інше не передбачено законодавством.
Додаткова відпустка надається державним службовцям одночасно із щорічною основною оплачуваною відпусткою або окремо від неї за згодою між державним службовцем і керівником державної служби в державному органі відповідно до затвердженого графіка відпусток.
Додаткову відпустку на прохання державного службовця може бути поділено на частини будь-якої тривалості.
Невикористана додаткова відпустка чи її частина надається державному службовцю у будь-який час відповідного року чи приєднується до відпустки у наступному році.
За згодою між державним службовцем і керівником державної служби в державному органі додаткові відпустки за попередній і поточний періоди можуть бути надані одночасно.
Додаткова відпустка переноситься на інший період або продовжується у разі:
тимчасової непрацездатності державного службовця, засвідченої в установленому порядку;
відкликання із додаткової відпустки для виконання невідкладних завдань;
виконання державним службовцем державних або громадських обов’язків, якщо згідно із законодавством службовець підлягає звільненню на час виконання ним таких обов’язків від основної роботи із збереженням заробітної плати;
настання строку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;
збігу додаткової відпустки з відпусткою у зв’язку з навчанням.
У разі перенесення додаткової відпустки строк її надання погоджується державним службовцем з його безпосереднім керівником. Якщо причини, що зумовили перенесення додаткової відпустки на інший період, настали під час її використання, невикористана частина додаткової відпустки надається після закінчення дії таких причин або переноситься за згодою між державним службовцем і його безпосереднім керівником на інший період.
Забороняється ненадання додаткових відпусток повної тривалості протягом двох років підряд.
За бажанням державного службовця у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку в році звільнення з подальшим звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки.
Під час звільнення державного службовця йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні додаткової відпустки.
За бажанням державного службовця додаткова відпустка або її частина може бути замінена грошовою компенсацією.
Додаткова відпустка не надається державному службовцю за час перебування:
у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
у відпустках без збереження заробітної плати:
у разі, коли дитина потребує домашнього догляду (тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку);
у разі, коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку;
у разі, коли дитині встановлено категорію “дитина-інвалід підгрупи А” (до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку).
Додаткова відпустка не надається державному службовцю за час навчання у навчальному закладі, установі, організації незалежно від форми власності, що має право надавати освітні послуги, зокрема за кордоном, для підвищення рівня професійної компетентності з відривом від виробництва.
Державному службовцю, який відповідно до статті 35 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII “Про державну службу” за стаж державної служби:
12 років набув право на отримання додаткової відпустки тривалістю 9 календарних днів, додатковий день надається після наступних двох років державної служби;
13 років набув право на отримання додаткової відпустки тривалістю 11 календарних днів, додатковий день надається після наступних трьох років державної служби;
14 років набув право на отримання додаткової відпустки тривалістю 13 календарних днів, додатковий день надається після наступних чотирьох років державної служби.
Додаткові відпустки у зв’язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати та інші види відпусток надаються державним службовцям відповідно до закону.
Державному службовцю надається відпустка без збереження заробітної плати на час участі у виборчому процесі у порядку, визначеному статтею 10 цього Закону.
Відпустки державним службовцям надаються за їх письмовими заявами на ім’я керівника апарату суду і погодженими у встановленому законом порядку.
5.8. Щорічні та додаткові відпустки працівникам суду, які працюють на умовах патронатної служби, надаються в порядку, встановленому Кодексом законів про працю України та Законом України "Про відпустки",.
Щорічна основна відпустка надається працівникам, які працюють на умовах патронатної служби, за їх письмовими заявами, погодженими із суддею, службовцям та робітникам, зайнятими обслуговуванням суду, за їх письмовими заявами, погодженими керівником апарату суду - тривалістю не менше 24 календарних днів.
Працівникам суду надаються також інші щорічні додаткові відпустки згідно з чинним законодавством України (соціальні, творчі, у зв'язку з навчанням, тощо).
5.9.Відкликання працівників суду із щорічних відпусток:
5.9.1.Відкликання державних службовців із щорічних відпусток:
Для виконання невідкладних завдань державні службовці, які займають посади категорій "Б" і "В", можуть бути відкликані із щорічної основної або додаткової відпустки за вислугу років за наказом (розпорядженням) керівника апарату суду. Порядок відкликання державних службовців із щорічних відпусток затверджується Кабінетом Міністрів України.
Частина невикористаної відпустки за погодженням з керівником апарату суду надається державному службовцю у будь-який час відповідного року чи приєднується до відпустки в наступному році з відшкодуванням непередбачуваних витрат державного службовця у зв’язку з його відкликанням з відпустки.
Порядок відшкодування непередбачуваних витрат державних службовців у зв’язку з їх відкликанням із щорічної основної або додаткової відпустки затверджується Кабінетом Міністрів України.
5.9.2.Відкликання із щорічних відпусток працівників суду, які працюють на умовах патронатної служби, службовців, робітників, зайнятих обслуговуванням суду, допускається у порядку та на умовах, визначених статтею 79 Кодексу законів про працю України.
У разі відкликання працівника з відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.
Частина невикористаної відпустки за погодженням з керівником апарату суду надається працівникові у будь-який час відповідного року чи приєднується до відпустки в наступному році.
5.10.Черговість надання відпусток визначається графіком, який затверджується головою суду відносно суддів та керівником апарату суду відносно працівників апарату суду, на кожен календарний рік не пізніше 05 січня, та доводиться до відома всіх працівників апарату суду. Графік відпусток складається з урахуванням необхідності забезпечення належної роботи суду і створення сприятливих умов для відпочинку працівників апарату суду. Графік доводиться до відома всіх працівників.
5.11.Надання відпусток суддям оформлюється наказом голови суду, а працівникам апарату суду - наказом керівника апарату, за внутрішнім погодженням з головою суду у разі виплати до щорічної основної відпустки грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати або матеріальної допомоги ( допомоги ) для оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної плати.
5.12.Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд.
6.Порядок документування відсутності працівника на робочому місці (прогулу):
Чинний Кодекс законів про працю України у статті 40 визначає прогул як підставу для розірвання трудового договору з працівником з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Пункт 24 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 року №9 визначає прогул як відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин. Таке визначення узгоджується і з пунктом 4 частини 1 статті 40 КЗпПУ.
Відсутністю на роботі є знаходження працівника суду поза територією суду, де він відповідно до трудових обов’язків повинен виконувати доручену йому роботу.
З судової практики, яка склалась на даний час вбачається, що прогулом можна вважати також:
- Відсутність працівника на роботі без поважних причин (прогул) за своєю природою є грубим порушенням трудової дисципліни і, як наслідок, тягне накладення одного з видів дисциплінарного стягнення – догану або звільнення, з дотриманням правил, встановлених статтями 148–151 КЗпПУ.
При цьому за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. Тобто, у випадку якщо за здійснення прогулу на працівника вже накладалося стягнення у вигляді догани, звільнити його за те ж порушення власник (уповноважений ним орган) вже не може.
Працівники суду зобов’язані доповідати безпосередньому керівнику про свою відсутність на робочому місці у робочий час а саме: судді, керівник апарату суду – голові суду ( в.о. голови суду ) з наступним інформуванням заступника керівника апарату суду, відповідальної особи за ведення табеля обліку робочого часу працівників суду у паперовому вигляді та електронного табеля обліку робочого часу суддів; працівники апарату суду – керівника апарату суду з наступним інформуванням заступника керівника апарату суду, відповідальної особи за ведення табеля обліку робочого часу працівників суду у паперовому вигляді.
У суді ведеться «Книга обліку виходу на роботу працівників суду», що розміщується біля посту охорони. Працівники суду перед виходом на роботу до початку робочого дня та перед уходом з роботи в кінці робочого дня зобов’язані розписатися у Книзі щоденного обліку виходу на роботу.
Після того, як буде встановлено факт відсутності працівника на роботі, така обставина належним чином фіксується, а саме: голова суду своїм наказом створює спеціальну комісію, уповноважену зафіксувати вказаний факт шляхом складення відповідного акта стосовно суддів та керівника апарату суду; керівник апарату суду своїм наказом створює спеціальну комісію, уповноважену зафіксувати вказаний факт шляхом складення відповідного акта стосовно працівників апаратау суду. Особи, які мають входити до таких комісій, підписувати складений за їх участю акт про відсутність працівника на робочому місці, визначаються самим керівником на його розсуд.
Якщо працівник не виходить на роботу протягом декількох днів поспіль, складаються окремі акти за кожний день відсутності такої особи на роботі, оскільки потім може виявитися, що на частину днів, протягом яких працівник був відсутній на робочому місці, в нього є поважні причини, а на частину – ні.
Відсутність працівника відображається і в табелі обліку робочого часу. За період прогулу заробітна плата працівнику не нараховується на підставі статті 94 КЗпПУ, оскільки заробітна плата − це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
З’ясування причин відсутності працівника на роботі повинно відбуватися шляхом витребування письмового пояснення від працівника відповідно до пункту 1 статті 149 КЗпПУ. Така вимога до працівника про надання письмових пояснень оформляється у письмовій формі та вручається працівникові під розписку або з отриманням відповідних доказів її відправлення (повідомлення про вручення поштового відправлення тощо).
- Якщо працівник з’явився на роботу самостійно, йому пропонується написати такі пояснення. Без отримання письмових пояснень від працівника або складання акту про відмову надати такі пояснення накладати на працівника дисциплінарні стягнення відповідно до статті 149 КЗпПУ неправомірно.
- - Після з’ясування причин відсутності встановлюється чи є ці причини поважними. До поважних причин можуть бути віднесені:
- виклик до правоохоронних (поліції, прокуратури, суду) або інших органів при наявності виправдувального документа;
- хвороба за наявності лікарняного або довідки медичної установи, однак відсутність такого документа не є неповажною причиною відсутності працівника. Факт нездужання може бути підтверджений показаннями свідків та іншими показанням;
- неможливість добратися на роботу при скасуванні рейсу та відсутність альтернативного виду транспорту, техногенні катастрофи та стихійні лиха. Тут керівник повинен підходити виважено до вирішення питання про звільнення та кваліфікації дій, вчинених працівником, як прогулу в кожному конкретному випадку;
- невихід на роботу у зв’язку з незаконним переведенням;
- використання працівником днів відпочинку у випадку, коли адміністрація всупереч вимог законодавства відмовила в їхньому наданні, та час використання працівником таких днів не залежав від розсуду адміністрації;
- порятунок працівником людей, громадського або особистого майна, виконання державних або громадських обов’язків тощо.
- До неповажних причин можуть бути віднесені:
- невихід працівника на роботу без причини;
- перебування у медвитверезнику;
- самовільне використання без узгодження з безпосереднім керівником днів відгулів;
- самовільне використання без узгодження з безпосереднім керівником чергової відпустки.
Якщо після з’ясування причини відсутності працівника апарату суду на роботі, вони були визнані неповажними керівник апарату суду має право на власний розсуд застосувати один із заходів дисциплінарних стягнень – оголосити догану або звільнити працівника. При цьому, при обранні заходу має дотримуватись вимог частини 3 статті 149 КЗпПУ щодо необхідності врахування ступеню тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Звільнення за прогул є дисциплінарним стягненням і повинно здійснюватися із додержанням правил, встановлених для застосування дисциплінарних стягнень.
Накладення дисциплінарного стягнення стосовно керівника апарату суду та його заступника застосовується начальником територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області за поданням голови суду.
Підстави та порядок застосування до суддів дисциплінарної відповідальності встановлюються Законом України “Про судоустрій і статус суддів”.
6.1. Вхід у приміщення суду здійснюється у робочі дні та години згідно з розпорядком роботи, установленим Правилами внутрішнього трудового розпорядку суду, або головою суду ( в.о.голови суду) у порядку перенесення робочих днів з метою створення сприятливих умов для святкування святкових днів, визначених ст.73 КЗпПУ за рекомендацією Кабінета Міністрів України:
- по виклику у якості обвинувачених, потерпілих, представників, позивачів, відповідачів, третіх осіб, свідків, спеціалістів, експертів, перекладачів – на час розгляду справи;
- виявлення бажання бути присутніми у залах судових засідань під час слухання цивільних, адміністративних справ та кримінального провадження у відкритих судових засіданнях – на час розгляду справи;
- для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, цивільних та адміністративних справ, за умови подання письмової заяви та реєстрації в журналі видачі справ для ознайомлення;
- звернення на особистий прийом до голови суду (в.о. голови суду), керівника апарату – у визначених наказами голови суду (в.о. голови суду), керівника апарату суду, дні та часи прийому громадян, які зазначені на інформаційних стендах суду.
Проходження громадян у приміщення суду здійснюється при умовах дотримання наступних вимог:
- після перевірки з використанням технічних засобів, визначаючих наявність у відвідувачів предметів і речовин, заборонених до пропуску в приміщення суду;
- при наявності у відвідувачів документу, що засвідчує їх особу;
- з дозволу голови суду (в.о. голови суду), судді, керівника апарату суду або працівника апарату суду.
6.2. Вхід відвідувачів з великогабаритними речами обмежений.
6.3.Вільний вхід відвідувачів у приміщення суду припиняється за 15 хвилин до закінчення робочого дня. Працівники суду повинні завершити роботу та залишити приміщення до 17.30 з дотриманням вимог цих Правил.
6.4.Технічний персонал допускається у приміщення перед початком робочого дня з 07.00. Прибирання службових приміщень проводиться переважно до початку робочого дня. У зв’язку з виниклою необхідністю - протягом робочого дня.
6.5.Службові приміщення використовуються за функціональним призначенням. Відповідальність за використання приміщень покладається на керівництво суду.
6.6.Пропуск осіб до приміщення суду, обмеження щодо такого пропуску здійснюється співробітниками підрозділу Національної поліції України та Національної гвардії України тимчасово, на період до початку виконання у повному обсязі повноважень Служби судової охорони, відповідно до вимог Тимчасового порядку забезпечення охорони судів, органів та установ системи правосуддя, а також підтримання громадського порядку в них, затвердженого рішенням Вищої ради юстиції від 26.12.2016 №3470/0/15-16 та наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.12.2016 №1352. З моменту виконання у повному обсязі своїх повноважень пропуск осіб до приміщення суду, обмеження щодо такого пропуску здійснюватиметься - Службою судової охорони.
У порядку здійснення пропускного режиму не допускаються на пост сторонні особи і скупчення людей у вестибюлі. Слідкується за тим, щоб у вестибюлі працівники суду і відвідувачі дотримувались правил громадського порядку і протипожежної безпеки.
6.7.Паління на зовнішній території суду дозволяється тільки у спеціально відведених для нього місцях. Паління в приміщенні суду заборонено, якщо з технічних причин і за відсутності зайвого приміщення місце для паління не виділено.
6.8.Відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення безпеки учасників судового процесу здійснює Служба судової охорони.
Служба судової охорони утворюється та діє відповідно до Положення, затвердженого Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України.
Положення про Службу судової охорони затверджується Вищою радою правосуддя після консультацій з Міністерством внутрішніх справ України.
Працівники Служби судової охорони забезпечуються за рахунок держави одностроєм і знаками розрізнення.
Фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Працівники Служби судової охорони під час виконання службових обов’язків мають право застосовувати зброю, заходи фізичного впливу та спеціальні засоби в порядку та випадках, визначених законами України "Про Національну поліцію" та "Про охоронну діяльність".
7.1.В приміщенні будинку правосуддя на видному місці вивішується графік прийому громадян керівництвом суду.
7.2.Прийом громадян фіксується в спеціально заведених журналах та здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про звернення громадян" та Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді.
7.3. Щоденно протягом робочого часу канцелярія суду забезпечує прийняття та реєстрацію документів, що подаються до суду.
7.4.Канцелярія суду здійснює надання інформації громадянам щодо руху справ, видачу для ознайомлення судових справ та копій документів - вівторок з 09.00 до 13.00 та четвер з 09.00 до 13.00.
7.5.Письмове звернення (позовна заява, скарга, заява тощо) подається громадянином до суду особисто, за умови пред’явлення паспорту або іншого документа, що посвідчує особу, або через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства.
8.ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ СУДУ ЗА ПОРУШЕННЯ ТРУДОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ. СТЯГНЕННЯ ЗА ПОРУШЕННЯ ТРУДОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ.
8.1.За порушення трудової дисципліни, цих Правил, Правил поведінки працівника апарату суду до працівника може бути застосовано один з таких заходів стягнення:
- догана;
- звільнення.
Звільнення як дисциплінарне стягнення, може бути застосоване відповідно до пунктів 3, 4, 7, 8 статті 40 та статті 41 Кодексу законів про працю України.
8.2.Підстави та порядок застосування до суддів дисциплінарної відповідальності встановлюються Законом України “Про судоустрій і статус суддів”.
Накладення дисциплінарного стягнення стосовно керівника апарату суду та його заступника застосовується начальником територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області за поданням голови суду.
8.3. До державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:
1) зауваження;
2) догана;
3) попередження про неповну службову відповідність;
4) звільнення з посади державної служби.
8.4.В залежності від виду і характеру порушення помічник судді несе дисциплінарну, цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із чинним законодавством:
- за неналежне і несвоєчасне виконання покладених на нього обов'язків;
- за перевищення своїх повноважень;
- за бездіяльність або недобросовісне використання наданих йому прав;
- за порушення Загальних правил поведінки державного службовця;
- за недотримання обмежень, пов'язаних із прийняттям на державну службу та її проходженням;
- за недотримання вимог законодавства про інформацію, державну таємницю;
- за порушення Правил поведінки працівника суду;
- за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку суду та трудової дисципліни;
- за недодержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці та правил пожежної безпеки.
Застосування заходів дисциплінарного стягнення до помічника судді здійснюється керівником апарату суду за поданням судді.
8.5.Незалежно від виду накладеного дисциплінарного стягнення керівник має право позбавити працівника премії частково чи повністю за допущене порушення трудової чи виконавської дисципліни, невиконання функціональних обов’язків, низьку ефективність праці.
8.6. Дисциплінарне стягнення до інших працівників суду застосовується за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи відсутності працівника на роботі у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, перебування його у відпустці або у відрядженні. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. За кожне порушення трудової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.
Зокрема, дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.
До накладення стягнення від порушника трудової дисципліни повинно бути отримане пояснення в письмовій формі. Відмова працівника від надання пояснення не може бути перешкодою для накладення стягнення. У разі відмови працівника дати письмові пояснення складається відповідний акт. Стягнення оголошується в наказі і повідомляється працівнику під розписку.
8.7.Голова суду та керівник апарату зобов'язаний вживати заходів щодо дотримання працівниками суду правил внутрішнього трудового розпорядку, Правил поведінки державного службовця, та чинного законодавства України в межах своїх повноважень та відповідно до законодавства.
8.8.Якщо протягом року з дня накладання дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення. Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, стягнення може бути зняте до закінчення одного року. Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.
Зокрема, якщо протягом року після накладення дисциплінарного стягнення до державного службовця не буде застосоване нове дисциплінарне стягнення, він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.
Якщо державний службовець не вчинив нового порушення цього Закону, інших нормативно-правових актів у сфері державної служби і виявив себе сумлінним службовцем, дисциплінарне стягнення стосовно нього може бути знято до закінчення року, протягом якого воно було накладено, але не раніше ніж через шість місяців з дня накладення дисциплінарного стягнення. Право на дострокове зняття дисциплінарного стягнення належить суб’єкту призначення, що його застосував, тобто керівнику апарату суду.
Протягом строку дії дисциплінарного стягнення (крім зауваження) заходи заохочення до державного службовця не застосовуються.
9.ЗАОХОЧЕННЯ ЗА УСПІХИ В РОБОТІ
9.1. Суддя до звільнення з посади або припинення його повноважень не може бути нагороджений державними нагородами, а також будь-якими іншими нагородами, відзнаками, грамотами. Суддя може бути нагороджений державними нагородами лише за проявлену ним особисту мужність і героїзм в умовах, пов’язаних із ризиком для життя.
9.2.За зразкове виконання своїх обов'язків, тривалу та бездоганну роботу, новаторство у праці й інші досягнення в роботі до працівників суду можуть застосовуватись такі заохочення:
- оголошення подяки;
- преміювання;
- нагородження почесною грамотою.
Зокрема, за бездоганну та ефективну державну службу, за особливі заслуги до державних службовців застосовують такі види заохочень:
1) оголошення подяки;
2)нагородження грамотою, почесною грамотою, іншими відомчими відзнаками державного органу;
3) дострокове присвоєння рангу в порядку, визначеному цим Законом;
4) представлення до нагородження урядовими відзнаками та відзначення урядовою нагородою (вітальний лист, подяка, почесна грамота);
5) представлення до відзначення державними нагородами.
Заохочення не застосовуються до державного службовця протягом строку застосування до нього дисциплінарного стягнення.
Заохочення стосовно керівника апарату суду та його заступника застосовується начальником територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області за поданням голови суду.
Застосування заходів заохочення до помічника судді здійснюється керівником апарату відповідного суду за поданням судді.
9.3.Працівникам, які успішно та сумлінно виконують свої трудові обов'язки надається перевага під час просування по службі.
9.4.Заохочення доводяться до відома працівника або всього колективу та заносяться до трудової книжки працівника.
10.ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
10.1. Ці Правила набувають чинності з 01 квітня 2017 року.
10.2.Визнати такими, що втратили чинність, Правила внутрішнього трудового розпорядку працівників Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області, затверджені 01 березня 2013 року.
10.3.Правила внутрішнього трудового розпорядку визначають режим роботи працівників суду, тривалість робочого часу, а також вимоги щодо його дотримання.
10.4.Правила мають загальний характер, є обов’язковими для виконання усіма працівниками суду, які повинні ознайомитися з ними під підпис, знати їх і неухильно дотримуватись.
10.5.Правила внутрішнього трудового розпорядку доводяться до відома працівників суду під розписку та вивішуються в приміщенні суду на видному спеціально пристосованому місці.
10.6.Правила поведінки працівника суду, затверджені рішенням Ради суддів України «Про затвердження Правил поведінки працівника суду» від 06 лютого 2009 року №33, є частиною (доповненням ) Правил внутрішнього трудового розпорядку працівників Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області.
10.7.Контроль за дотриманням Правил в частині суддів та керівника апарату суду покладається на голову Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області, в частині працівників апарату суду – на керівника апарату цього ж суду.
10.8.Зміни до пункту 5.1, 5.2. розділу 5 «Робочий час і його використання. Час відпочинку» Правил набувають чинності з 03.07.2023, одночасно з Правилами внутрішнього службового розпорядку державних службовців Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області, затвердженими зборами трудового колективу суду ( протокол від 02.03.2017 №02 (із змінами від 13.03.2017 протокол №03)).
(пункт 10.8. Правил в редакції, затвердженій від 03.07.2023 протокол №02).
Голова
Знам'янського міськрайонного суду
Кіровоградської області Віталій УКРАЇНСЬКИЙ
Керівник апарату
Знам'янського міськрайонного суду
Кіровоградської області Марина ГРИГОР’ЄВА
_03_03.png)
